galynash (galynash) wrote,
galynash
galynash

Тут немає протиріччя - багато авторів в усьому світі брали сюжети байок Езопа для творів

Днепрянку возмутила басня «Лебідь, щука і рак» на украинском языке: «зачем сплагиатили Крылова?»


Действительно ли имеет место плагиат? Правда ли что днепровских деток «дезинформируют»?
З моєї точки зору, розумне пояснення дав доктор історичних наук Віктор Шпак.





- На перший погляд у Крилова і Глібова справді чимало аналогічних сюжетів. Та якщо звернутися до творчості Езопа чи Лафонтена, то виявиться, що Крилов теж не оригінальний, хоч ніхто не називає його за це російським Езопом чи Лафонтеном. На відміну від іменитих попередників, байкар-росіянин наділив героїв своїх творів абсолютно впізнаваними національними рисами, тож, наприклад, знамениту «Дем’янову уху» з її універсальною мораллю заслужено сприймаємо як суто російську байку.

Натомість Глібову, в якого фактично кожен рядок наповнений українським колоритом, сторіччями відмовляли в самобутності, перетворюючи його на перекладача чужих творів. За такою логікою навіть безсмертна «Енеїда» І. Котляревського, яку об’єднують із першоджерелом Гомера лише деякі сюжетні лінії та спільні для всієї античної літератури герої, — лише переклад. Однак ніхто не називає Івана Котляревського українським Гомером й не заявлятиме, що їхні твори різняться тільки мовою.

Насправді йдеться про ситуацію, коли, як стверджував видатний російський байкар, «ларчик просто открывался». Відгадка приховується в листуванні чиновників російського цензурного комітету, які після тріумфального успіху перших видань байок Глібова шукали благопристойні причини для заборони подальших перевидань його творів.

І якщо на місцевому рівні справу начебто вирішували позитивно, то в Петербурзі однозначно заявляли, що байки «не удобні» для друку через «намеренное старание проводить украинофильские тенденции» і «болезненное нытье над судьбою исключительно малоросса».

У висновку від 18 березня 1889 року Петербурзького цензурного комітету прямо сказано, що автор навіть у перероблених сюжетах байок «берет явление не из жизни вообще, как у Крылова, а приспособляет каждое событие к характеру малороссийской жизни, чтобы этою обособленностью угодить украинофильским стремлениям». Особливу лють цензорів-шовіністів викликали слова з байки «Бджола та муха»: «Я рідну Україну не проміняю на чужину», в яких висловлена «приверженность южнорусскому краю России», який «бил і єсть» Малоросією, а не чимось іншим.

Утім, усе це відверте листування було тільки для внутрішнього користування. Натомість в офіційних відповідях заявникам повідомляли, що «басни Глибова представляют из себя почти сплошной перевод басен Крылова», а тому на основі Емського указу «подобные сочинения на малороссийском наречии подлежат запрещению», бо українцям немає потреби читати без того зрозумілі для них російські книжки в перекладі.

Отож десятиріччями називаючи Глібова «українським Криловим», ми фактично повторювали придуманий великодержавними шовіністами міф, єдиною метою якого було під пристойним приводом заборонити друк «малороссийских книг для народного чтения». Їх видання російські шовіністи сприймали як «явный ущерб русской национальности» на колонізованій українській землі.
https://dv-gazeta.info/dneprnews/dnepryanku-vozmutila-basnya-lebid-shhuka-i-rak-na-ukrainskom-yazyike-zachem-splagiatili-kryilova.html
**************************
Тут немає протиріччя - багато авторів в усьому світі брали сюжети байок Езопа для своїх творів.
Напріклад, у Бібліотеці Конгресу США можна знайти
Aesop - A List of the Fables = Езоп - Список байок
http://read.gov/aesop/001.html

Усім відома байка про Лисицю і віноград - переклад з Езопа англійскою:
The Fox & the Grapes
A Fox one day spied a beautiful bunch of ripe grapes hanging from a vine trained along the branches of a tree. The grapes seemed ready to burst with juice, and the Fox's mouth watered as he gazed longingly at them.
The bunch hung from a high branch, and the Fox had to jump for it. The first time he jumped he missed it by a long way. So he walked off a short distance and took a running leap at it, only to fall short once more. Again and again he tried, but in vain.
Now he sat down and looked at the grapes in disgust.
"What a fool I am," he said. "Here I am wearing myself out to get a bunch of sour grapes that are not worth gaping for."
And off he walked very, very scornfully.
There are many who pretend to despise and belittle that which is beyond their reach.
http://read.gov/aesop/005.html
Дивіться, яка там ЧУДОВА ілюстрація-анімація! Мені ДУЖЕ сподобалась!
http://read.gov/aesop/media/the-fox-and-the-grapes_Resources/the-fox-and-the-grapes.mp4
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments