May 14th, 2019

БУТИ ЧИ НЕ БУТИ УКРАЇНІ?

Дві статті на одну тему.



1️⃣ Останній шанс: бути чи не бути Україні?
17/04/2019 Віктор Мишко
Вибори Президента України 31 березня у нашій країні були прозорими і демократичними. Жоден із кандидатів у президенти чи міжнародних спостерігачів не заявили про суттєві порушення, чи фальсифікації, що вплинули б на результати волевиявлення українців. І в цьому теж є заслуга глави держави, який забезпечив виборчий процес у рамках чинного законодавства.

Від початку виборчої кампанії було зрозуміло, що вибори не зможуть відбутися в один тур. Маємо двох фіналістів. Водночас сьогодні ми повинні розуміти, що опонент Петра Порошенка є непідготовленим до найвищої посади у державі. Саме Порошенко, якби його не критикували опоненти за прорахунки і помилки (не помиляється тільки той, хто нічого не робить) краще впорається з тими викликами, що стоять перед Україною упродовж найближчих п’яти років. Він краще готовий виконувати функції Верховного Головнокомандувача і лідера вітчизняної дипломатії, що є головними конституційними обов’язками Президента України.

Інший кандидат є абсолютно не готовим до тих викликів, які стоять перед країною та її керівництвом. Президент Росії – Володимир Путін, а не Максим Галкін. Прем’єр-міністр Великобританії – Тереза Мей, а не містер Бін. Хто з нас ляже на операцію під скальпель актора, який грає хірурга? Хто сяде в літак, де замість пілота – артист, який знімався у ролі льотчика?

Коли ми говоримо про «путінський сценарій», то маємо на увазі, що Путін хоче отримати саме такого слабкого і недосвідченого Президента України як Володимир Зеленський. Йому кісткою у горлі стоїть Порошенко, який не дозволив Кремлю реалізувати жодну із своїх цілей в Україні. Саме через це Кремль погоджується на будь-яку кандидатуру Президента України, окрім Порошенка. Ви думаєте, це випадковість? Все-таки, ні!

Зеленський як політична фігура несамостійний і залежний від Коломойського. Найяскравішим доказом такої залежності є їхнє спільне володіння «Кварталом» та інформаційна політика каналу «1+1», який належить Коломойському. Канал надає необмежену підтримку Зеленському та є головним інструментом чорного піару проти Порошенка. Можна вважати, що Порошенко вийшов до другого туру з Коломойським. У Коломойського – застарілий конфлікт з державою, він мститься Порошенку за націоналізацію Приватбанку, на яку той пішов, щоб врятувати кошти десятків мільйонів клієнтів банку. І нині ми стаємо свідками подій, коли особиста помста може бути реалізована через втрату державності.

Не меншу тривогу викликає ідеологічний портрет Володимира Зеленського. Це образливі жарти «Кварталу» про Україну і «хохлів»; тези російської пропаганди, закладені у «Слугу народу» (приміром, теза про неминучий розпад України у третьому сезоні, показаному перед виборами); невміння чи небажання говорити українською; розмита позиція щодо європейської та євроатлантичної інтеграції… Армія, мова, віра – це не його цінності. І все це означає, що курс України розвернеться на 180 градусів. І ми, зробивши кілька кроків назад, знову будемо змушені повертатися до досягнутого, а не рухатися вперед. А сьогодні ми маємо всі шанси для розвитку, перетворення на сильну європейську державу.

У першому турі виборів Президента України Петро Порошенко отримав сильний ляпас від народу України. Результати голосування спонукають його задуматися і зробити висновки. Але голосування у другому турі за опонента Порошенка означатиме потужний ляпас уже собі – народу України.

Усе перелічене дозволяє розглядати можливе президентство Зеленського як серйозну загрозу послаблення України, повернення її в зону впливу Росії, згортання курсу на членство до Європейського Союзу та НАТО. Єдиний шанс зупинити цей сценарій – це консолідуватися у другому турі навколо Петра Порошенка. Адже вже навіть не йдеться про те – хороший чи поганий Порошенко? Йдеться про набагато більше – бути чи не бути Україні?
http://www.sknews.net/ostanniy-shans-buty-chy-ne-buty-ukraini/


2️⃣
ЦЕ ПИТАННЯ ІСНУВАННЯ КРАЇНИ
Mason Lemberg
May 10, 2019
В 2014 році за Порошенка в 1-му турі проголосувало 54% громадян. Він переміг в усіх регіонах України.
В 2019 році за Зелю в 1-му турі проголосувало 30% населення.
Географія його перемоги є дивною.

Порошенко в 2014 вступив на посаду не маючи зобов'язань перед ніким, маючи великий політичний досвід, маючи хоч не дуже добру, але СВОЮ команду і не маючи хейту і ненависті з боку суспільства
Зеля в 2019 вступає на посаду в умовах, коли його контролюють 4 різних бенефіціари, не маючи досвіду, не маючи команди і коли його відверто і заслужено хейтить 25% суспільства, бо він виграв за рахунок брехні.

А тепер про прості очевидні речі:
1) Будь-який його крок буде супроводжуватися впливом одного з чотирьох бенефіціарів, в його команді представники кожного.
2) Розвиток країни і цілі тих 4 бенефіціарів є оберненопротилежними
3) Коли все доповзе до критичних моментів і прикриватися папєредніками стане не можливо, мені буде важко уявити реакцію обдуреного суспільства і дії гідранта, яйця якого затиснуті звідусіль.
Нагадаю, що на кордоні стоїть окупаційне військо, яке готове "захищати" своїх опаспортчених "громадян".

Тому де буде проходити державний кордон/лінія зіткнення залежить тільки від того наскільки великою і сильною (в тому числі й фізично) буде фракція БПП в наступному парламенті.
Тому її формування - це не питання ігр і шлангування, не намагання залишитися при своєму, це питання існування країни.
https://www.facebook.com/mason.lemberg/posts/810956669291289

Мінськ, безвіз, армія і томос: 5 років президента Порошенка у фото

Петро Порошенко очолив Україну в непростий час - після того, як Росія анексувала Крим, а на Донбасі розгорівся збройний конфлікт. BBC News Україна у фотографіях згадує основні події, які сталися протягом п'яти років його президентства. https://www.bbc.com/ukrainian/features-48146145