September 8th, 2019

Квітка Цісик - Ніч така, Господи, місячна, зоряна

https://youtu.be/43EENWJJbNU


кометтарі з ФБ :
Anna Radysh: Меня всегда удивляло, почему там строки не рифмуются. Оказывается - как раз рифмуются. В оригинале:
"Ніч яка, господи, місячна, ЗОРЯНА,
видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею ЗМОРЕНА,
хоч на хвилиноньку в гай.”
Екатерина Голубева: Anna Radysh Співала цю пісню все життя і не знала цього.. Дякую!
Олег Караман: Anna Radysh бо слово "господи" комунякам слух різало?

коментарі з Ютюбу :
Светлана Заикина:
2 years ago
Голос Квіти - то голос душі украінського народу!!!
максим глотов:
1 year ago
Немає слів!!! Це неймовірно красиво!
Ната А:
1 year ago
Як же гарно! Чого,Боже, таких талановитих, забираєш так рано ( Ви уявіть, скільки ще вона могла створити шедеврів... сльози на очах, коли слухаю Квітку
Вячеслав Сапрыкин:
9 months ago
Это лучшее исполнение этой Божественной песни. Квитка пела её душой и каждое слово проникало в душу слушателя. Царствия Небеснаго Великой певице !!!!!!!!!!!!!!
Капитан Барбосса:
2 years ago
Вчора було 19 років, як з нами немає Квітки, справжньої українки з великої літери. Пам`ятаємо, дякуємо за пісні. Царство небесне.

Без здачі інтересів держави Україна.

Mason Lemberg
8/9/2017
Порошенко за 5 років звільнив з російських тюрем і підвалів Донбасу 3244 полонених.
Без здачі інтересів держави Україна.
Зеля звільнив міжнародного терориста під особисте зобовязання
Зеля звільнив путіна від відповідальності за війну в Україні, збитий Боінг і піратство.
https://www.facebook.com/mason.lemberg/posts/889355358118086


Чистый пиар для шимпанЗЕ - ПП больше 3-х тысяч пленных освободил (причём до 2017 г - тк с 2017 ПУТИН ОТМЕНИЛ ОБМЕНЫ!), и это мало кто заметил, кроме его сторонников.
Це завдяки і її неймовірних зусиль за попередні пять років було звільнено 3244 бранців. Дякуємо!!!


Olha Reshetylova
7/9/2019
Якось гірко-символічно, що в той момент, коли в Києві сідає борт з політв'язнями, відлітати з України збирається Maria Tomak - людина, яка п'ять років свого життя присвятила боротьбі за їхнє звільнення.
Вона складала списки політв'язнів, розшукувала їхніх рідних у таких місцях, про існування яких мало кому з нас відомо, шукала їм адвокатів, організовувала акції, описувала їхні історії, не вилазила з ефірів, щоб нагадати країні про існування проблеми. Вона підтримувала сім'ї рідних і ламала стратегії цілого Слєдкому, викриваючи брехню росіян. Вона билася за політв'язнів в міжнародних установах і з доморощеними чиновниками і політиками, писала законопроекти, заяви і об'єднувала родини. Вона працювала над санкційними списками і разом з колегами добивалася резолюцій ПАРЄ.
Вона, ризикуючи собою, особисто, єдина з України давала покази в Чеченському суді і записувала свідчення рідних в окупованому Криму.
При цьому отримувала купу від лайна різних експертів і знавців, як все робити правильно.
І як би не закінчився сьогоднішній день, я хочу, щоб за кілька хвилин до вильоту Марії до Італії ми сказали їй просте людське ДЯКУЮ. За її витримку, час, наполегливість і любов до справи. За віддані роки, сили і здоров'я. І запам'ятали собі: якими б сильними не здавалися люди, які тягнуть на собі великий шмат роботи, вони потребують менше критики, а більше підтримки і надійного плеча.
Дорога Кума, я дуже рада, що ти нарешті хоч трішки будеш для себе, а не для всіх! Не звертай з цього шляху!
Ну а для Медійна ініціатива за права людини велику сторінку її історії під назвою "боротьба за політв'язнів", сподіваємося, можна вважати перегорнутою.
Далі буде. Але вже інакше.
Флешмоб #спасибіТомак оголошую відкритим :)
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2611006732264799&set=a.754462901252534&type=3&theater

Героям слава і вічна пам'ять...

Україна
stevekyiv https://stevekyiv.livejournal.com/941575.html?utm_medium=email&utm_source=JournalNewEntry
7 сентября, 2019
Щоденник Перемоги @Shodenik
Першокурсники Київського політичного університету імені Сікорського, сини "воїна АТО", засновника батальйону "Київська Русь", який загинув під Луганськом 15.09.2014 р.
https://twitter.com/Shodenik/status/1169275455314305025?s=20
Олександр Леонідович Гуменюк (нар. 5 серпня 1964, Ясенове Друге, СРСР — загинув 15 серпня 2014, Дебальцеве, Україна) — український військовик, полковник (посмертно), засновник та командир 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь». Загинув від кулі снайпера в бою під час війни на сході України. Кавалер Ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2014, лицар Ордена «Народний Герой України» (посмертно).

Діти — Гуменюк Святослав Олександрович, Гуменюк Олег Олександрович, Гуменюк Максим Олександрович.