November 19th, 2020

ВИПРОБУВАННЯ АТОМНОЇ БОМБИ НА ВЛАСНИХ СОЛДАТАХ.


Іван Кіндратович Омельченко
Микола Смілик
September 16, 2017 ·
14 вересня 1954 року влада СРСР здійснила нечуваний злочин: випробування атомної бомби на власних солдатах. Загинуло більше 43 тисяч чоловік. Як повідомило агентство ТАРС «…При випробуванні одержані цінні результати, які допоможуть радянським вченим та інженерам успішно вирішувати задачі по захисту від атомного нападу». Про день, коли це сталося, згадує учасник тих подій Іван Омельченко з Іржавця.

Десятиріччя мовчанки
З Іваном Кіндратовичем довелося познайомитися за досить банальних обставин близько десяти років тому: закінчилися сірники. Майже на виїзді з Іржавця, в бік Ступаківки, (куди їхав в редакційне відрядження) на галявині розміром з футбольне поле, літній чоловік рубав дрова. Підійшов, попросив запалити. Смачно затягнувшись цигаркою і пустивши кільце диму, подякував і вже збирався йти до редакційної «Ниви», але затримали слова дроворуба про те, що і йому довелося нюхати диму… радіаційного. Поцікавився: «Невже в такому поважному віці вам довелося побувати в Чорнобилі?»
– Там, де довелося мені перебувати, було не менш небезпечно, ніж на атомній станції під час вибуху, – сказав чоловік. – Різниця тільки в тому, що смерть орудувала косою по-різному. Чорнобильців вона забирає роками, а спланована Тоцька трагедія відразу відправила на той світ тисячі людей. Та ще про Чорнобиль знав увесь світ, а іншу – замовчували десятиліттями. Мовчав і я, бо підписався про нерозголошення таємниці. І лише кілька років тому, подаючи документи на отримання пільг, розповів про атомне випробування в Тоцьких таборах.
Вставка в рамці. Найбільша таємниця часів СРСР, фактично акт геноциду проти власних громадян – атомний вибух у Тоцькому районі Оренбурзької області, з густотою населення як у Німеччині, з метою отримання медичних даних про наслідки променевого ураження. Солдатів послали на «штурм» епіцентру вибуху. Вигоріло 2\3 сіл довкола. Після вибуху люди їли радіоактивні продукти, викопували печену картоплю. В 2000 році залишилося трохи більше 500 жертв того варварського акту. Пізніше всі матеріали і документи були знищені з міркувань секретності.
В смертельних обіймах «Тетянки»
Іван Омельченко проходив службу в місті Яворів Львівської області в артилерійській школі інструментальної розвідки. Возив начальника штабу Нікітченка. В серпні частина з особовим складом, артилерійською й автомобільними майстернями, польовою балістичною станцією, рухомим пунктом топографічної прив’язки була передислокована в м. Тоцьк (станція розвантаження «Огромная», за дев’ять кілометрів від місця скидання атомної бомби). Більш як півтора місяці проходили там навчання.
Як згадує Іван Кіндратович, спека у серпні і на початку вересня 1954 року стояла неймовірна. Відмітка на термометрі знаходилася за позначкою плюс тридцять градусів. Кожного дня на ГАЗ-63 він возив начальника та чотирьох спеціалістів на місце ядерного вибуху. У будці вони робили якісь заміри на спеціальному обладнанні, щось записували у журнали. Скрізь тривали роботи. Солдати рили землю під траншеї, бліндажі та окопи як для себе, так і техніки – танків, автомобілів, гармат і навіть літаків, які стягувалися звідусіль. Діяла потрійна система перепусток, а на полігоні артилеристи тренувалися у стрільбах, проводилися тактичні навчання.
Одного дня особовому складу оголосили, що доведеться брати участь у навчанні, під час якого буде зірвана атомна бомба. Військовослужбовцям видали нове обмундирування, гарно годували, крім того, показували кіно, перед ними виступали артисти – словом командування піднімало бойовий дух бійців. А командування здійснювало підготовку до операції під кодовою назвою «Сніжок», яка розробляла можливості прориву оборони противника з використанням атомної зброї. Для захисту від радіації солдатам та офіцерам видали дві пари білизни, просякнутий спецрозчином одяг, плащ-палатку і протигаз.
… Настав день «М», про який так довго говорили. Перед цим на полігоні була викопана дуже велика яма, а ній вирили семисотметрову канаву, яку зарили вапном. То був знак літакам для скидання бомб. Безпосередні учасники навчань знаходилися в окопах за кілька кілометрів від епіцентру вибуху. Іван Омельченко, начальник та спеціалісти в окопах – за дев’ять кілометрів, заступник Міністра оборони, тричі Герой Радянського Союзу Жуков, маршали Конєв, Василевський, Рокосовський і Малиновський – за тридцять кілометрів. За добу приїхали Хрущов, Булганін і Курчатов.
…У небі над полігоном почувся гул літаків. Це бомбардувальник у супроводі двох винищувачів ішов на ціль.
Прозвучали команди: «Блискавка». Одягти протигази, каски! Закрити очі. Всім лягти! «Через три хвилини : «Іскра», а потім «Ураган».
Вибух прозвучав 14 вересня 1954 року о 9.33. Затряслася земля, хоча звук ще не докотився. Невидимою страшною силою придавило до землі. Через кілька секунд донісся гул – такий потужний, що наводив страх апокаліпсису. Потім виник атомний гриб. Фантастичне видовище… Гриб все збільшувався. І… моторошна тиша. Вона давила на психіку. Тіло Івана Омельченка стисло, ніби лещатами, вушні барабанні перетинки вібрували і ледь не полопалися. Всіх, хто був в окопах, закидало піском. Потім війська, які були поділені на «західників» та «східняків», почали атаку і ринулися у вогняний шквал…
Вставка у рамку: Плутонієва бомба РСД-2 з ласкавою назвою «Тетянка» потужністю більше 40 кілотонн у тротиловому еквіваленті, була скинута під час навчань з висоти 13 кілометрів. Підрив заряду відбувся за 300 метрів від землі. Потужність бомби майже втричі перевищувала сумарну потужність зарядів, скинутих на Хіросіму й Нагасакі.
Наслідки навчань
Наступного дня Іван Омельченко разом із спеціалістами, які робили замірювання на полігоні, побачили результати вибуху. Там вже працювали частини будівельного батальйону. Вся бойова техніка, БТР, танки, гармати, автомобілі та літаки, які були на землі, розплавилися, а та, що знаходилась під землею – зруйнувалась. Бульдозери розчищали територію. Скрізь валялися залишки обладнання, техніки, обгорілий та зотлілий одяг, майже згорілі туші домашніх тварин. Те, що залишилось від солдатів, певно раніше прибрали.
Увечері, коли дивізіон вантажився під звуки духового оркестру на залізничні платформи, у роті Івана Кіндратовича не дорахувалися шістьох солдатів. У Житомирі, куди вони прибули, із військовослужбовцями провели роз’яснювальну бесіду працівники секретних служб і зобов’язали зробити підписку про нерозголошення таємниці протягом 15 років.
Характерно, що у військовому квитку Івана Кіндратовича дата звільнення в запас – восьме вересня 1954 року. Насправді ж він звільнився на тиждень пізніше. Можливо, хотіли приховати правду про 14 вересня. Про учасників Тоцьких навчань згадали лише після Чорнобильської аварії. За цей час багато померло в невідомості. Через підписку про нерозголошення таємниці люди не могли розказати медикам про причини хвороби.
Що ж до Георгія Жукова, то пізніше він брав участь у придушені антикомуністичного повстання в Угорщині і невдовзі, першого грудня 1956 року, Указом Президії Верховної Ради СРСР за заслуги перед радянським народом і в зв’язку з 60-річчям нагороджений четвертою медаллю «Золота Зірка».
Вставка в рамці: В ході навчань брали участь 45 тисяч військовослужбовців (за іншими даними, це тільки кількість з боку «нападників» та ще 15 тисяч «захисників». В атаку Жуков спрямував на заражену територію ще й техніку: 600 танків, 600 БТРів і 320 літаків.
Через кілька років під час візиту Хрущова до США Президент, між іншим, запитав радянського гостя: «Так все ж таки Жукову четверту зірку дали за Тоцьк?» «У зв’язку з 60 – річчям», – ухилився від прямої відповіді Микита Сергійович.
Вставки до матеріалу взяті з інтернет видань.
На жаль, Іван Омельченко помер взимку 2017 року
https://www.facebook.com/smilik.m/posts/861997287299466

Останній розумний пішов з балагану дурнів, не витримав...

Петро Порошенко:
19/11/2020
"Це вже агонія, Володимире Олександровичу.
А про «повернути вкрадене з бюджету», тут ви абсолютно праві. Ваш міністр Уманський якраз сьогодні розповів про ваше Велике крадівництво."


Пресконференція Ігоря Уманського щодо звільнення з посади та ситуації навколо COVID-фонду
Пресконференція Ігоря Уманського, радника голови Офісу президента, щодо звільнення з посади та ситуації навколо COVID-фонду. Радник голови Офісу Президента Ігор Уманський звільняється з посади, оскільки не згодний із посиленням карантину в Україні на вихідних.
https://youtu.be/Np5cNuKymzQ

⚡️ Розгромний виступ Порошенка у Львові 19 жовтня, 2020



В Україні відбувається повзучий реванш антиМайдану. І здійснюється він при потуранні зеленої влади. Скажіть, а хіба можна було очікувати іншого? Як забути той ролик 95-го кварталу під час Революції Гідності, де вони сміялися з побиття людей?! Пригадуєте, як Лисий пропонував одягнути протестувальників у вовну, щоб беркут ебонітовими палички вибивав з них електричний струм?! За сім років так і не знайшли в собі мужності вибачитися.

Реванш антиМайдану - повзучий, не завжди і не для всіх помітний. Як у глобальне потепління, у нього не всі вірять. На градус середня температура підвищилася, ніхто не відчув. А тим часом десь розломився айсберг, затопило острів чи, навпаки, висохла річка.
Хіба не показово, що саме напередодні річниці початку Євромайдану, як знущання над його учасниками, з Януковича було знято заочний арешт?

Хіба для безпідставного обшуку в Музеї Революції гідності, в який поліція та СБУ вдерлися сьогодні зранку, не можна було підшукати ну хоча б інший день? Тижнем раніше, чи тижнем пізніше? Ні, вони обрали саме переддень річниці. Розрахували і вивірили, щоб жест був якомога промовистішим.

Так само ганебно-символічним було звільнення беркутів, яких судили за розстріл Майдану. З лави підсудних їх зняв особисто Зеленський, причому на вимогу Путіна. Замели сліди. Виконавці на волі, частина з них в Росії, і вони вже ніколи не викажуть замовників. А це гарантує безкарність тим, хто дав команду вбивати людей. Це ланцюжок коронавірусу влада не може розірвати. А ланцюжок між виконавцями та замовниками вбивств на Майдані Зеленський розірвав – і кінці у воду.

Важлива ознака повзучого антиМайдану - повне нехтування владою закону про люстрацію і призначення на посади кадрів Януковича. Втім, Портнов, навіть не обіймаючи жодних посад, де-факто курує правоохоронну та судову системи. Заступником глави офісу президента призначено Олега Татарова, який працюючи в системі МВС, в 2013 році виправдовував беркутів та обіцяв переслідувати майданівців. Куратором судів в офісі президента є такий собі Смірнов, адвокат Єфремова. А ДБРом донедавна де-факто керував адвокат Януковича Бабіков.

Нарешті, вишенька на тортик. Саме сьогодні стало відомо, що ДБР, яке Зеленський здав в оренду поплічникам Януковича, порушило кримінальну справу проти лідерів Майдану за статтею про державний переворот . Це, як відомо, суто російська інтерпретація подій. На допити викликають Турчинова, Парубія, Яценюка, Тетяну Чорновол та інших. А роблять це за позовом одіозного регіонала і колишнього першого заступника гепрокурора Рената Кузьміна. Пригадуєте, того, який на роялі грав "Мурку", гімн кримінального світу.

Хто ще грав на роялі? Чим? Не розчув. Так, він теж грав, хоч і не "Мурку". Знаєте, хай би краще і далі грав. У нього добре виходить лише те, що він робить не руками.

Про це зявив Петро Порошенко у Львові.

Once upon a time in LA🇺🇸

Дмитрий Чекалкин
19/11/2020
Минулого тижня актора Бреда Пітта помітили в одному з районів Лос-Анджелеса під час роздачі їжі нужденним, повідомляє Daily Mail. Кілька годин поспіль Пітт в захисній масці і повсякденному одязі розвозив на вантажівці коробки з продуктами і роздавав їх людям.
Як відзначають очевидці, він поводився природно і "був повністю відданий справі". Більшість людей так і не дізналися, що отримали допомогу від зірки Голлівуду.
"Справа була не в славі, було видно, що він робив це для власного задоволення. Мені справді здавалося, що він був у своїй стихії", - підкреслив один зі свідків ситуації.
Пітта помітили під час невеликої перерви, коли він приспустив маску, щоб закурити. Актор пив каву і невимушено спілкувався з оточуючими.




https://www.facebook.com/Dmitriy.Chekalkin/photos/a.365582946801298/5631731786853028/