November 30th, 2020

Але я буду робити те, що вважаю необхідним, навіть якщо я буду одна.

Svitlana Samarska
November 27, 2020
Я знаю завчасно, що свічка на моєму підвіконні буде самотньою у великому будинку.
В перші роки цієї щемливої акції я з надією і гіркотою шукала очима у вікнах багатоповерхівок крихітні маячки співчуття, небайдужості, причетності до українського…
Шукала і не знаходила.
Зараз я реагую на тупу байдужу темряву у вікнах майже спокійно.
Я усвідомлюю, що мені не по силам зі шлунків зробити громадян, з дегенератів – патріотів, з малоросів, які задирають хвости перед Путіним – людей, які поважають трагічну історію своїх предків і готові захищати Незалежність своєї країни.
Я усвідомлюю, що не можу це змінити докорінно.
Але я буду робити те, що вважаю необхідним, навіть якщо я буду одна. Бути, практично, чужою серед своїх, і продовжувати лупати сю скалу - цього мене навчили останні два страшні роки.
В кожному моєму вікні буде свічка.
Так, особливо цього року. Коли все, за що гинули десятки мільйонів моїх співвітчизників за часів совка, і за що загинули найкращі з нас впродовж останніх семи років - зневажається, спаплюжується, затоптується, принижується.
Я вже майже спокійно, без істерики і крику констатую, що шаленими темпами моя Україна повертається в «братні обійми» балалайні.
А там немає ні війни, ні Голодоморів, ні репресій, ні катувань, ні знущань.
Впродовж віків.
Впродовж сторіч.
Там «да здравствует созданный волей народов единый, могучий Советский Союз!»
Так вирішили мої співвітчизники. Їх багато, їх до біса багато. 73% насєлєнія.
Але не я.
Не я.
За жодних умов.
Безкомпромісно і непохитно.
Не я.
Тому в моєму вікні горітиме свічка.
Бо мені дуже болить моя закатована голодом Україна.
Я хочу, щоб цей вогник бачили з Небес мільйони тих, хто помирав у страшних муках.
Бачили і знали – мені болить, я пам’ятаю, я молюсь…
https://www.facebook.com/svit.sam/posts/2899120487032709

ZDF: Битва за Київ. Євромайдан. Історія Майдану очима німців

- З субтитрами
Nov 21, 2020

7-й річниці Євромайдану присвячується.
Фільм немецьких документалістів про Революцію Гідності.
Історія знята через призму долі одного з героїв Небесної Сотні, Устима Голоднюка.
У фільмі, також, дали слово самим різним персонам: від Найєма, Кравчука, і Філарета, до Ющенка, Кличка, Катеринчука, та Шимківа.
Ну і звісно ж, поговорили і з батьком Устима.
І сам фільм, і коментарі німецьких єкспертів, на диво об'єктивні, доля традиційного лівацтва німецьких телевізійників доволі мала.
P.S.
Ну і питаннячко до людей, що були на Майдані, чи хоча б підтримували Майдан, але проголосували за зеленого Шмарклюковича:
чи в змозі ви подивитись в очі Устиму, якого ви зрадили, як і усю Небесну сотню? Нічого не муляє?
https://youtu.be/4Z3dTWzPqvA

рашка

Вперше за часи незалежності українці надають перевагу україномовним книжкам

Вперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам - 32% українською проти 27% - російською.



Як передає Укрінформ, про це йдеться у соціологічному дослідженні «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання» опублікованому Українським інститутом книги.

"Відносна більшість українців надають перевагу українській мові книжок - 32% проти 24% у 2018 році. Втім, частка тих, хто надає перевагу російській мові, несуттєво змінилася з 2018 року і зараз становить 27% - зростання частки прихильників україномовних книжок відбулося внаслідок двомовних (яким все одно), яка скоротилася з 45% в 2018 до 41% в 2020. Серед щоденних читачів частка прихильників української та російської мов є однаковою", - йдеться у результатах дослідження.
Collapse )