May 9th, 2021

Підписуйтесь на канал Войовнича більшість // Харитін Старський

Ботокс: випуск 1
Feb 23, 2021
https://youtu.be/djRyrT0DJJo


Під благородну справу розвалювання російської пропаганди довелося створювати цілу рубрику. Сьогодні розглянемо наступні питання:

00:00​ Коменти від ботви
00:59​ Міф: КРЬІМНАШ, кококо
02:21​ Міф: все равно наш, кококо
04:15​ Міф: воюємо проти своїх
06:30​ Міф: вояки жирують, тарифи ростуть
07:39​ Міф: військові убивають дітей

"продавались в лагерях Гулага"???



Неужели кто-то считает, что после такого "рекламного хода",
товар пойдёт нарасхват?
Или это очередная ложь о том, как хорошо люди питались в гулагах?
Это как же должны быть вывернуты мозги а головах?

Петро Порошенко: неправда і неволя не можуть тривати вічно.

З Петром Олексіійовичеом ми були горді за Україну,
а сьогодні сором і розпач...
****************************************
9 травня 2021
Петро Порошенко:"Сьогодні ми згадуємо день, коли в Європі настала вистраждана та омріяна тиша — після найкривавішої в історії світу війни. Переживши страшну біду, народи сподівалися, що ніколи знову параноїки-тирани не пересуватимуть в Європі кордони. Що мирні жителі не будуть гинути під обстрілами. Що людей не вбиватимуть тому, що їхня земля сподобалася окупантам.
Особливо гостро цю надію відчував український народ. Нашій землі випало стати головним полем бою тієї війни. Наші втрати були незліченними. В Україні немає жодної родини, яку б те вселенське лихо обійшло стороною. Велика біда постукала до кожної хати.

Не була виключенням і наша сім’я. Мій батько Олексій якось розповідав, яким запам’ятав Дунай під час бомбардування — червоним від крові. Дід Іван Порошенко дійшов до Праги, отримавши в останні дні війни поранення ноги. Осколок витягти так і не змогли, рана сочилася десятиліттями, і кульгав він до кінця життя. Дід Марини Михайло Переведенцев і поранений був, і контузію отримав; війну завершив у Берліні полковником 8 травня. Воювали і мамини брати Григорчуки, слава Богу, обоє повернулися живими. А другий дід моєї дружини Микола Надєждін пропав без вісті у листопаді сорок першого під час оборони Одеси. І досі нам болить від думки, що він, можливо так і залишається непохованим. Подібні спогади мають мільйони і мільйони українців.
Наш український внесок у перемогу визнаний усім світом. Українці боролися з нацизмом не лише у складі Червоної армії та УПА, але й у військах усіх країн антигітлерівської коаліції. Не лише на рівнинах Європи, але й у пустелях у Північній Африці та на водах Тихого океану. Для радянського режиму перемога над нацизмом стала підставою оголосити Східну Європу зоною свого впливу, позбавити народи радянської імперії і їхніх сусідів права самим обирати власну долю.
Але неправда і неволя не можуть тривати вічно. Крах СРСР, який наближали визвольні рухи поневолених народів, наші українські борці за незалежність, дав новий шанс на мир і свободу народам, і Україна ним скористалася. Ми, українці, вірили і віримо, що зможемо жити у дружбі з усіма сусідами, разом будувати нову об’єднану Європу — спільний дім вільних народів.
Але на жаль, Москва не відмовилася від імперських амбіцій. Понад сім років тому РФ розпочала агресію проти України, і вона триває вже довше, ніж Друга світова! Восьмий рік стрічка новин щодня приносить звістки про втрати, про обстріли, про зосередження російських військ, що готуються до наступу.

От і сьогодні у військовому шпиталі Харкова помер військовий з Полтавщини Віктор Городніченко, якого було поранено 28 квітня біля села Зайцеве Бахмутського району. Давайте вшануємо хвилиною мовчання його пам’ять, пам’ять загиблих у Другій світовій війні і у війні, що її проти України розв’язала Російська Федерація.
Путін каже «Можем повторить». А ми, відчуйте різницю, — «Ніколи знову». Саме під таким гаслом відзначаємо День пам’яті і примирення і День Перемоги у Другій світовій війні.
Бажаю всім українцям миру.
Слава Україні!"


Віктор Городніченко

Невже сьогодні мало крові, щоб на паради йти без сенсу?

Нові ветерани
На грудях – мак кривавим цвітом,
Лунає клич: “ніколи знову!”,
Невже ви, люди, подуріли
Чи Бог забрав вам зір і мову?!
Невже не бачите? Осліпли?
Війна вогнем пече країну!
А ви, змінивши колір стрічки,
Знов поминаєте Руїну.
Часи минулих окупацій,
Часи смертей та людопаду
I до могил чужих солдатів
Щороку йдете, наче стадо.
Ви, суть не змінюючи, знову
Лише міняєте обгортку!
Невже сьогодні мало крові,
Щоб на паради йти без сенсу?
Невже герої сьогодення
Не варті вашої уваги?
Чи їхні подвиги щоденні
Не викликають в вас поваги?
Iдіть, кричіть “ніколи знову!”
Та знайте: “знову” – вже настало.
Щоденно наші побратими
На фронті в вихорі металу.
А ви, ховаючись від правди,
Святкуйте вихідні веселі.
Та пам’ятайте: бій триває,
I мак не захистить оселі.
Живіть сьогодні та прозрійте:
Вже поруч нові ветерани!
А замість зміни стрічок – дійте,
I України слава стане!
Юрій Руф

Загиблі герої січня 2021


Загиблі герої лютого 2021



Загиблі герої березня 2021


Загиблі герої квітня 2021

Taras Chornovil заблоковано на 30 днів. Але усіх заблоковувати буде важко!


Victoria Maximenko
May 7 , 2021
Taras Chornovil заблоковано на 30 днів.
Продублюю сюди його допис, за який його забанили.
🔴 Візит Блінкена пройшов цікаво, але не для всіх... Я навіть уявити собі боюся, що відбувалося на переговорах держсекретаря з переляканою істотою з Кривого Рогу. Ми не скоро взнаємо деталі. Лише, коли Нуланд проговориться комусь з колег, а вони пустять чутку далі. Сам Блінкен менш балакучий. А його заступниця звично слів не підбирає й любить давати жорсткі й деколи вульгарні визначення, уже попала колись через це в міжнародний скандал.
Але про те, що було видно неозброєним оком.
1⃣ Блінкен плювати хотів на протокольні викрутаси Зеленського-Єрмака, Бубочку не в повній мірі сприймають президентом і рахуватися з ним особливо не планують. Кардинальна зміна протоколу та програми візиту відбулися абсолютно проти волі зеленої парочки. Першою була зустріч з парламентськими лідерами. Це так називалося для мінімального збереження обличчя Зеленського, але то для нього дуже слаба втіха.
Уже відомі майже всі деталі. Те що Блінкен зустрінеться з Порошенком було визначено наперед. І на думку Зеленського взагалі не зважали. Але вирішили розіграти складнішу гру. Зустріч запланували перед зустріччю з Зеленським, як публічний ляпас, але вирішили перед фактором рашистської агресії не демонструвати, що США більше не визнає Зеленського президентом (майже, як Лукашенка). Тому використали напрацювання Костянтина Єлісеєва (союзник Порошенка, зам. голови його адміністрації, зовнішньо-політичний радник), який і готував реально цю зустріч з американськими колегами. Він рекомендував провести зустріч з політичним керівництвом парламенту: Разумков і лідери фракцій. Але в повністю англомовному режимі без перекладу, без попередження інших, крім Порошенка, учасників про зустріч і її формат та в формі домінуючого діалогу Порошенко-Блінкен.
З одного боку знімався прямий факт демаршу проти Зеленського. Але від цього стало ще болючіше. Зеленському з усіма його монобільшостями показали, що в США Україну визнають парламентсько-президентською республікою. І роль Зеленського сприймають не надто високо. Участь Разумкова, який хоч і мав достаньо гідну, але більше мовчазно-ритуальну роль - це для Бубочки ще більший ляпас. Слуг представляв за посадою Арахамія, якого навіть проінструктувати реально не змогли, тому він зміг лише повторити одну з пропозицій Порошенка про призначення спецпредставника. А загалом, на зустрічі реально показали, хто за цим столом дорослі. Зустріч була в руках Порошенка й діалог вівся безпосередньо з ним. До вільної розмови англійською крім Порошенка й Разумкова ніхто готовий не був, тож інші виявилися статистами. Зрештою, їх ця роль задовільнила. Депутат "Голосу", який був замість Желєзняка чи Рудик, навіть зізнавався, що очікував страшного розносу й дуже тішився, що все обійщлося майже безболісно. А Тимошенко після своїх відверто рашистських заяв про "злочинне зовнішнє американське управління Україною" точно почувалася незатишно - її родину надто багато пов'язує з Флоридою...
І на останок (пригадуєте "Театр" Моема?) Порошенко вийняв пару сторінок тексту, який, як співорганізатор зустрічі, міг спокійно заготувати, й вручив його держсекретарю. Знаємо, що там викладені тези від Європейської Солідарності щодо налагодження україно-американських відносин. Ще дещо стосовно підтримки проти агресора, ще ніби прохання про підтримку України в ряді питань від вакцин і до участі в Кримській платформі. Тепер для США це вже не проект Зеленського, а ймовірна акція, яку підтримує Порошенко... А далі починається нічний жах Зеленського. Воно вже давно обдристане й перелякане, чекає, як страшні янкі почнуть з нього шкуру на паси дерти... Я дуже сумніваюся, чи Порошенко передавав якісь компрометуючі факти про владу. Це не його рівень. І не Блінкена. Але Зеленський цього ж не знає!
Це було трохи інформації, як усе відбувалося. А ще пару слів про те, для чого. Та який протокольний і політичний зміст у це закладено. Коли американські високопосадовці їдуть до цивілізованих демократичних країн, то переважно не зустрічаються з опозицією. Якщо з кимось із опозиціонерів хочуть поспілкуватися, то краще на міжнародних площадках чи в себе вдома. Натомість, звично зустрічаються з представниками громадських чи творчих ініціатив. Проте тільки після переговорів із владою. Але в недемократичних країнах із злочинними режимами все інакше. Там звичною є демонстративна зустріч з опозиціонерами.
Пригадую, як у 1988 році Рейган прилітав до Москви й провів спеціальний прийом для радянських дисидентів, недавніх в'язнів комуністичних концтаборів. Серед них був і мій батько. Під час інших візитів, як і в ході останнього, такі зустрічі були обов'язковою частиною програми візиту.
А зустрітися з опозицією (у нашому випадку це було трошки закомуфльовано, але не дуже) до переговорів з владою - це вже дуже серйозний сигнал. Колись давно весною 2001 року Кучма мав прилетіти до Польщі для переговорів з президентом Александром Квашнєвським. А на випередження йому приїхала наша група опозиції: троє нардепів (серед них і ваш покірний слуга) та пару журналістів. Кучму тоді в світі сприймали, як убивцю, тирана й корупціонера. А ми мали колосальну увагу преси й політикуму. А потім сталося те, на що ми не сподівалися. Під час зустрічі з Мареком Сівцем (керівник бюро національної безпеки), він на хвильку вийшов із залу, а потім увійшов та оголосив: "Panowie! Prezydent Polski Aleksander Kwaśniewski!" І ми з ним проговорили біля двох годин. А потім уся польська преса зробила саме такий акцент: "Президент Польщі прийняв і вислухав українську опозицію перед тим, як провести переговори з президентом Кучмою". Квасьнєвський не раз називав себе другом Кучми, в тому числі й відповідаючи мені особисто. Але він вирішив, що має своєму суспільству, як і Кучмі, показати, що він ставить певні пріоритети та дотримується стандартів, а Кучма цим стандартам не відповідає. А що вже говорити про американських лідерів, які неприховано гидують Зеленським...
2⃣ Тепер коротко про деякі інші моменти, бо детальніше про дещо напишу завтра. Тривалість зустрічі. З парламентарями (читай Порошенком і частково Разумковим) розмова велася більше години. З міністром Кулебою, який з усіх сил старався доказати Блінкену, що він не з людей Єрмака, переговори йшли півтори години. Навіть чисто символічна зустріч з головою ПЦУ митрополитом Епіфанієм тривала більше, ніж пів години. А з цим чувачком пройшов доволі короткий брифінг... Саме брифінг - не плутати з наступним уже офіційним брифінгом для кількох допущених журналістів. Бо тривалість переговорів із Зеленським не перевищила 30 хвилин. І судячи з того, як Зеленський виступав останнім часом у Парижі та Варшаві, де йому не було чого особливо боятися, тут він навряд, чи міг сказати щось, крім затяжного еее аааа беее...
3⃣ Про зовнішні вияви результату переговорів. Як виглядає, Зеленському довелося переважно слухати. І слухати речі дуже тривожні. Але й при тому, що Блінкен точно не погрожував, не підвищував голос, не кричав і не лаявся, ефект був дійсно страшний. Те, яким ми побачили бубочку, коли допустили журналістів - це був стан напівпаралічу від жаху. Там в очах, як писав один автор: "Вся вековая грусть еврейского народа". А ще реальний тваринний жах. Не уявляю, що за ці пів години йому встиг сказати держсекретар, що він впав у таку страшну прострацію. Головне, що можна здогадуватися - Зеленський зрозумів, що в США знають все. Абсолютно все. І скільки він та інші вкрали, і куди на які рахунки заховали, і хто й як працює на російські спецслужби, і як особисті корупційні інтереси домінують над державними. І головне - з Коломойським пропетляти не дадуть... Одного разу на Корсиці я бачив туриста, який зірвався зі скелі над пів кілометровим проваллям і чудом схопився за виступ та при моїй допомозі виліз на рівне. В його очах я побачив відблиск справжнього страху смерті, та ні - саму смерть, і відчуття якогось неприродного болю. У Зеленського погляд був не далекий від того.
4⃣ Показова деталь. Станом на вечір на сторінці держсекретаря було лише повідомлення про його зустріч з Порошенком, Разумковим та ще кількомв депутатами. На сторінці посольства повідомлення про всі зустрічі, які вдбулися на той час, окрім переговорів із Зеленським. А це вже багато про що говорить. Зрештою, повідомлення про офіційну зустріч на Банковій теж повідомлять, але це запізнення має декому стати дуже важливим повідомленням. А ще зараз для такого матеріалу підбирають офіційні формулювання. Бо диявол ховається в дрібницях, а дипломатична зброя в непримітних висловах, сигналах та ярликах.
Поки закінчую, бо й так розписався. А завтра, обіцяю вам, що розшифрую неймовірні перли цього напів трупа на офіційному брифінгу з Блінкеним. А ще добавлю трохи інших деталей.
https://www.facebook.com/ViktoriaJoy21/posts/2843005729361782